- тубільний
- тузе́мный
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
тубільний
Смотреть что такое "тубільний" в других словарях:
тубільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
тубільний — а, е. 1) Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. || Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні. 2) заст. Місцевий,… … Український тлумачний словник
тубільність — ності, ж. Абстр. ім. до тубільний … Український тлумачний словник
компрадор — а, ч. У деяких країнах Сходу – тубільний купець, посередник між іноземним капіталом і місцевим ринком … Український тлумачний словник
корінний — 1) (про людність певної місцини, представників певного середовища тощо), споконвічний, постійний, одвічний, тубільний, автохтонний, місцевий, тутешній 2) (що стосується основ чого н.), істотний, головний, основний, кардинальний, докорінний … Словник синонімів української мови
